звукобачення
звукоба́чення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукобачення — -я, с. Метод інтроскопії, за якого зображення об'єкта, не видимого неозброєним оком, одержують за допомогою напрямленого ультразвуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звукобачення — ЗВУКОБА́ЧЕННЯ, я, с., фіз. Отримання за допомогою звуку видимого зображення об'єкта, який перебуває в оптично непрозорому середовищі. Звукобачення базується на проникальній здатності звуку і особливо ультразвуку та їх візуалізації (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах