звільнити
звільни́ти 1
дієслово доконаного виду
дати волю; очистити від чогось небажаного; зробити вільним, незайнятим
звільни́ти 2
дієслово доконаного виду
уповільнити
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звільнити — (крок): іти повільніше [V] Словник з творів Івана Франка
- звільнити — I див. звільняти I. II див. звільняти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звільнити — ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- звільнити — звільни́ти сповільнити швидкість (ст): Там на скруті трохи звільни, а потім – ґазу (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- звільнити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- звільнити — Звільни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звільнити — ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹. ЗВІЛЬНИ́ТИ² див. звільня́ти³. Словник української мови в 11 томах