звільнити

звільни́ти

I див. звільняти I.

II див. звільняти II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільнити — (крок): іти повільніше [V] Словник з творів Івана Франка
  2. звільнити — звільни́ти 1 дієслово доконаного виду дати волю; очистити від чогось небажаного; зробити вільним, незайнятим звільни́ти 2 дієслово доконаного виду уповільнити діал. Орфографічний словник української мови
  3. звільнити — ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. звільнити — звільни́ти сповільнити швидкість (ст): Там на скруті трохи звільни, а потім – ґазу (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. звільнити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. звільнити — Звільни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. звільнити — ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹. ЗВІЛЬНИ́ТИ² див. звільня́ти³. Словник української мови в 11 томах