звільняти
звільня́ти
I -яю, -яєш, звільнювати, -юю, -юєш, недок., звільнити, звільню, звільниш, док., перех.
1》 Випускати кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін.; давати волю.
2》 Силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін.; здобувати в бою волю для кого-небудь.
|| Визволяти суспільну групу, клас, націю від гніту, від рабства.
3》 Відвойовувати захоплену ворогом територію; очищати її від противника.
4》 Забирати, вивільняючи з того, що стискує, зв'язує, обмежує і т. ін. в рухах, заважає в чому-небудь.
|| Відділяти що-небудь від чогось, очищати.
|| Усувати що-небудь, що заважає певному розвитку.
5》 перев. від чого. Позбавляти кого-небудь чогось обтяжливого чи зайвого, небажаного.
|| від кого. Позбавляти кого-небудь чиєїсь небажаної, неприємної присутності.
6》 Вилучаючи з якого-небудь процесу, робити вільним.
|| Знімати з роботи, відчисляти з навчального закладу і т. ін.
7》 Робити порожнім, незайнятим (яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.).
|| Вивільняти (час) від звичних занять.
II -яю, -яєш, недок., звільнити, звільню, звільниш, док., перех., діал.
Уповільнювати.
Значення в інших словниках
- звільняти — (з неволі) визволяти// давати волю; (з в'язниці) випускати, (дорогу, приміщення) очищати від чогось, (з роботи) розраховувати, (грубо) виганяти, (з керівної посади) усувати, (учня, студента) виключати. Словник синонімів Полюги
- звільняти — звільня́ти 1 дієслово недоконаного виду давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого звільня́ти 2 дієслово недоконаного виду уповільнювати діал. Орфографічний словник української мови
- звільняти — (з тюрми) випускати, відпускати, давати волю, дарувати свободу, д. слобоняти; (з ярма) визволяти, розкріпачувати, ід. підіймати з колін; (від податку) касувати що; (кошти) вивільняти; (зі школи) виключати, виганяти; (з посади) знімати, усувати, ід. давати по шапці; (крок) Г. сповільнювати. Словник синонімів Караванського
- звільняти — див. увільняти; усувати Словник синонімів Вусика
- звільняти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- звільняти — ЗВІЛЬНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИ, звільню́, звільни́ш, док., перех. 1. Випускати кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; давати волю. Словник української мови в 11 томах