звільнятися

звільня́тися

-яюся, -яєшся, недок., звільнитися, звільнюся, звільнишся, док.

1》 Виходити на волю з-під арешту, з в'язниці і т. ін.

|| Визволятися від гніту, від рабства і т. ін., відвойовувати, здобувати волю для себе.

2》 Позбавлятися того, що стискує, зв'язує, обмежує і т. ін. в рухах; вивільнятися.

|| Позбавляючись чого-небудь, очищатися.

3》 перев. від чого. Позбуватися чого-небудь обтяжливого або зайвого, небажаного.

|| від кого. Позбуватися чиєїсь небажаної, неприємної присутності.

|| від кого. Знімати з роботи, посади.

|| від чого. Перемагати в собі яке-небудь неприємне, обтяжливе почуття, переставати відчувати якийсь стан.

4》 Переставати виконувати що-небудь, ставати вільним від якогось заняття, розмови і т. ін.

|| Залишати місце роботи, посаду.

|| Вилучаючись з якого-небудь процесу, ставати незайнятим, вільним; вивільнятися.

5》 Ставати порожнім, незайнятим (про яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільнятися — звільня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звільнятися — Визволятися; (з пут) вивільнятися; (від чого) ЗБУВАТИСЯ, скидати з плечей що; (з ярма) вставати з колін, розривати кайдани; (з армії) іти в запас. Словник синонімів Караванського
  3. звільнятися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
  4. звільнятися — [зв'іл'н’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. звільнятися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Словник синонімів української мови
  6. звільнятися — ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИСЯ, звільню́ся, зві́льнишся, док. 1. Виходити на волю з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; // Визволятися від гніту, від рабства і т. ін., відвойовувати, здобувати волю для себе. Словник української мови в 11 томах