звільнятися
ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Б. Грінченко); Звільнившись із кріпацтва, Шевченко багато працює, займається самоосвітою і стає незабаром відомим художником і поетом (Є. Кирилюк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звільнятися — звільня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звільнятися — Визволятися; (з пут) вивільнятися; (від чого) ЗБУВАТИСЯ, скидати з плечей що; (з ярма) вставати з колін, розривати кайдани; (з армії) іти в запас. Словник синонімів Караванського
- звільнятися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
- звільнятися — [зв'іл'н’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- звільнятися — -яюся, -яєшся, недок., звільнитися, звільнюся, звільнишся, док. 1》 Виходити на волю з-під арешту, з в'язниці і т. ін. || Визволятися від гніту, від рабства і т. ін., відвойовувати, здобувати волю для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звільнятися — ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИСЯ, звільню́ся, зві́льнишся, док. 1. Виходити на волю з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; // Визволятися від гніту, від рабства і т. ін., відвойовувати, здобувати волю для себе. Словник української мови в 11 томах