1. Словник синонімів Полюги

звільняти

(з неволі) визволяти// давати волю; (з в'язниці) випускати, (дорогу, приміщення) очищати від чогось, (з роботи) розраховувати, (грубо) виганяти, (з керівної посади) усувати, (учня, студента) виключати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільняти — звільня́ти 1 дієслово недоконаного виду давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого звільня́ти 2 дієслово недоконаного виду уповільнювати діал. Орфографічний словник української мови
  2. звільняти — (з тюрми) випускати, відпускати, давати волю, дарувати свободу, д. слобоняти; (з ярма) визволяти, розкріпачувати, ід. підіймати з колін; (від податку) касувати що; (кошти) вивільняти; (зі школи) виключати, виганяти; (з посади) знімати, усувати, ід. давати по шапці; (крок) Г. сповільнювати. Словник синонімів Караванського
  3. звільняти — див. увільняти; усувати Словник синонімів Вусика
  4. звільняти — I -яю, -яєш, звільнювати, -юю, -юєш, недок., звільнити, звільню, звільниш, док., перех. 1》 Випускати кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін.; давати волю. 2》 Силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звільняти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. звільняти — ЗВІЛЬНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИ, звільню́, звільни́ш, док., перех. 1. Випускати кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; давати волю. Словник української мови в 11 томах