1. Орфографічний словник української мови

звірити

зві́рити 1

дієслово доконаного виду

розказати відверто; довірити

зві́рити 2

дієслово доконаного виду

зіставити; ви́пробувати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірити — I див. звіряти I. II див. звіряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірити — I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПОВІДА́ТИ розм., ПОВІДА́ТИ розм., ПОВІ́ДУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. звірити — ЗВІ́РИТИ¹ див. звіря́ти¹. ЗВІ́РИТИ² див. звіря́ти². Словник української мови в 11 томах
  4. звірити — Звірити, -ся см. звіряти, -ся. Словник української мови Грінченка