звірити
Звірити, -ся
см. звіряти, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірити — зві́рити 1 дієслово доконаного виду розказати відверто; довірити зві́рити 2 дієслово доконаного виду зіставити; ви́пробувати Орфографічний словник української мови
- звірити — I див. звіряти I. II див. звіряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звірити — I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПОВІДА́ТИ розм., ПОВІДА́ТИ розм., ПОВІ́ДУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- звірити — ЗВІ́РИТИ¹ див. звіря́ти¹. ЗВІ́РИТИ² див. звіря́ти². Словник української мови в 11 томах