1. Орфографічний словник української мови

звірота

звіро́та

іменник жіночого роду

звірі

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірота — -и, ж., збірн. 1》 Дикі, зазвичай хижі, тварини; звірі. 2》 перен. Про дуже жорстоких, лютих людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірота — ЗВІРО́ТА, и, ж., збірн. 1. Дикі, звичайно хижі, тварини; звірі. І людину і тайгову звіроту гнав в одному напрямку нещадний і хижий ворог — лісова пожежа (Донч., III, 1956, 57); — Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Словник української мови в 11 томах
  3. звірота — Звірота, -ти ж. соб. Звѣрье. Словник української мови Грінченка