1. Орфографічний словник української мови

згомоніти

згомоні́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згомоніти — ЗГОМОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм., рідко. Сказати, промовити. Маруся їй осміхнулась: “Ні за віщо дякувати, – згомоніла, – я правду свою тобі кажу” (Марко Вовчок); Гість повернув до тивуна своє люто стомлене... Словник української мови у 20 томах
  2. згомоніти — Згомоніти, -ню, -ниш гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. ІІ. 125. Словник української мови Грінченка