1. Орфографічний словник української мови

згукнути

згукну́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згукнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Крикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згукнути — ЗГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Крикнути. — Що ж, як він згукне нам оте своє «годі»! та й нагадувать іще не звелить? (Вовчок, І, 1955, 201). Словник української мови в 11 томах
  3. згукнути — Згукну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. ІІ. 110. 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене. Екатер. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка