згуртований
згурто́ваний 1
дієприкметник
від: згуртува́ти
згурто́ваний 2
прикметник
монолітний
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згуртований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згуртувати. 2》 у знач. прикм. Який згуртувався, утворивши гурт, зграю (про багатьох). 3》 у знач. прикм., перен. Який об'єднав свої сили, став монолітним, єдиним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згуртований — Згурто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згуртований — ЗГУРТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до згуртува́ти. Вони [хмари] пливуть, згуртовані вітрами, до берегів любимої землі (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах