здибатися

зди́батися

дієслово доконаного виду

здиба́тися

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здибатися — I зд`ибатисядив. здибатися. II здиб`атися-аюся, -аєшся і здибуватися, -уюся, -уєшся, недок., здибатися, здибаюся, здибаєшся і діал. здиблюся, здиблешся, док. Зустрічатися з ким-небудь, ідучи або прийшовши кудись. || перен. Зазнавати чого-небудь, переживати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здибатися — зди́батися зустрітися (м, ср, ст): Ходили ми всюди по місту, але з ним не здибалися (Авторка); В Стрийскім парку ми ся здибали з тобов, в моїм серці сі зашпортала любов (із пісні) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. здибатися — ЗДИ́БАТИСЯ див. здиба́тися. ЗДИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ЗДИ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.,, ЗДИ́БАТИСЯ, зди́баюся, зди́баєшся і діал. здиблюся, зди́блешся, док. Зустрічатися з ким-небудь, ідучи або прийшовши кудись. Словник української мови в 11 томах
  4. здибатися — Здибатися, -баюся, -єшся сов. в. здибатися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722. Словник української мови Грінченка