здитинілий
здити́нілий
дієприкметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здитинілий — див. старий Словник синонімів Вусика
- здитинілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здитиніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здитинілий — ЗДИТИ́НІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здити́ніти. Старому, трохи вже здитинілому ігуменові тяжко було рішитися [піти до бібліотечної келії]. Він усе бачив якісь нечувані злочини, тому що в старості був дуже нахильний до містицизму (Фр., V, 1951,32). Словник української мови в 11 томах