здихання

здиха́ння 1

іменник середнього роду

вмирання

здиха́ння 2

іменник середнього роду

зітхання

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здихання — див. смерть Словник синонімів Вусика
  2. здихання — I -я, с. Дія за знач. здихати I. II -я, с., діал. Дія за знач. здихати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. здиха́ти. Після пожежі на складі поролону повідомляють про масове здихання риби (з газ.); Він [колишній учитель гімназії] живий ще, він ще кричить, але майбутнє його – здихання. Словник української мови у 20 томах
  4. здихання — Здиха́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. здиха́ти¹. ЗДИХА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. здиха́ти². Словник української мови в 11 томах