здихання
здиха́ння 1
іменник середнього роду
вмирання
здиха́ння 2
іменник середнього роду
зітхання
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здихання — див. смерть Словник синонімів Вусика
- здихання — I -я, с. Дія за знач. здихати I. II -я, с., діал. Дія за знач. здихати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. здиха́ти. Після пожежі на складі поролону повідомляють про масове здихання риби (з газ.); Він [колишній учитель гімназії] живий ще, він ще кричить, але майбутнє його – здихання. Словник української мови у 20 томах
- здихання — Здиха́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. здиха́ти¹. ЗДИХА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. здиха́ти². Словник української мови в 11 томах