здобиток

здоби́ток

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобиток — -тка, ч., заст., рідко. Здобуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здобиток — ЗДОБИ́ТОК, тка, ч., заст., рідко. Здобуття. На здобитки, підв’язавши литки (Номис, 1864, № 10320); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть (Гр., II, 1963, 253). Словник української мови в 11 томах
  3. здобиток — Здоби́ток, -тку м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27. Словник української мови Грінченка