здобиток
ЗДОБИ́ТОК, тка, ч., заст., рідко. Здобуття.
На здобитки, підв’язавши литки (Номис, 1864, № 10320);
Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть (Гр., II, 1963, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здобиток — здоби́ток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- здобиток — -тка, ч., заст., рідко. Здобуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здобиток — Здоби́ток, -тку м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27. Словник української мови Грінченка