1. Орфографічний словник української мови

здохлятина

здохля́тина 1

іменник жіночого роду

труп тварини; падло

розм.

здохля́тина 2

іменник жіночого роду, істота

квола людина

розм.

здохля́тина 3

іменник жіночого роду, істота

квола тварина

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здохлятина — див. вонь; слабий Словник синонімів Вусика
  2. здохлятина — -и, розм. 1》 ж. Труп здохлої тварини; падло. 2》 ч. і ж., перен. Квола, немічна, слабосильна людина чи тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здохлятина — ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Словник синонімів української мови
  4. здохлятина — ЗДОХЛЯ́ТИНА, и, розм. 1. ж. Труп здохлої тварини; падло. На деревах теліпались здорові квітки ліан. Од їх одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (Н.-Лев., І, 1956, 567). 2. ч. і ж., перен. Словник української мови в 11 томах
  5. здохлятина — Здохля́тина, -ни ж. = здохлина. Словник української мови Грінченка