здохлятина

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів'я); Здалека почули (пси) наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); — А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; — Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).

СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. (слабкий фізично і непоказний, неприємний зовнішнім виглядом). Здалеку Рубін здавався йому слабаком (І. Сенченко); Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився (Степан) в хирляка, що ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Єдиний син од Анни Ілля теж ріс, як і мати, слабосилий і нікчемний. Серед рум'яних боярчат виглядів якимсь здохляком (П. Загребельний); — О, знов приволік здохлятини, — гаркнула товста жінка, глянувши на хлопця (А. Головко).