зевгма

зе́вгма

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зевгма — (з гр. — зв’язок) риторична фігура, що ґрунтується на побудові довгого мовного періоду таким чином, що у реченні з однорідними підрядними членами присудок представлений на початку, а далі мається на увазі. Наприклад: Далека красо моя!... Словник стилістичних термінів
  2. зевгма — ЗЕ́ВГМА, и, ж., лінгв. Стилістична фігура, що виникає внаслідок об'єднання однорідних членів речення, перев. підметів або додатків, спільним словом, перев. дієслівним присудком, який стосується одного з цих членів. Словник української мови у 20 томах