землянин
земля́нин
іменник чоловічого роду, істота
мешканець планети Земля
земляни́н
іменник чоловічого роду, істота
селянин
* Але: два, три, чотири земляни́на
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землянин — -а, ч. Житель планети Земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- землянин — СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКО розм., СЕЛЮ́К зневажл., МУЖИ́К заст., ГРЕЧКОСІ́Й заст., зневажл., ЦІПОВ'Я́З заст., ПОСПОЛИ́ТИЙ заст., ЗЕМЛЯНИ́Н заст., ХЛОП заст., ПОСЕЛЯ́НИН заст., ЧОРНОСО́ШНИК заст. Словник синонімів української мови
- землянин — ЗЕМЛЯ́НИН, а, ч. Житель планети Земля. От і Земля! Рідна, отча Земля! Навряд чи хто із землян може відчути до неї, своєї матері-годунальниці, таку синівську любов, як ті, хто відривався від неї на кілька діб (Рад. Укр., 27.IX 1962, 3). ЗЕМЛЯНИ́Н, а... Словник української мови в 11 томах
- землянин — Землянин, -на м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96. Словник української мови Грінченка