земляцтво

земля́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. земляцтво — -а, с. 1》 Об'єднання земляків для взаємної допомоги. 2》 розм. Належність до однієї області, регіону і т. ін. за народженням або місцем проживання. 3》 збірн., розм. Земляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. земляцтво — ЗЕМЛЯ́ЦТВО (об'єднання земляків у чужій країні), КОЛО́НІЯ рідше. Земляцтва іноземних студентів; — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  3. земляцтво — Земля́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. земляцтво — ЗЕМЛЯ́ЦТВО, а, с. 1. Об’єднання земляків для взаємної допомоги. Але ж — всі ті земляцтва, організації, гуртки! Маринка бігає по сходках, мітингах, зборищах і ще, чого доброго, в нападі революційного ентузіазму впишеться в яку-небудь партію! (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
  5. земляцтво — Земля́цтво, -ва с. соб. Земляки. Словник української мови Грінченка