1. Орфографічний словник української мови

землячок

землячо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землячок — -чка, ч. Пестл. до земляк. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. землячок — ЗЕМЛЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до земля́к. [Смола:] Стривай, я ніби тебе десь бачив. [Терень:] Може, землячок? [Мося:] Ні, я в Безродненському районі не жив (Мик., І, 1957, 110); // ірон. [2-й солдат:] Побачите, цей землячок наш наведе людей у наші комори й нашу землю буде міряти (Корн., І, 1955, 175). Словник української мови в 11 томах