зернятко
зе́рня́тко
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зернятко — див. ядро Словник синонімів Вусика
- зернятко — I з`ерняткорозм. зернятко, -а, с. Зменш.-пестл. до зерня і зерня. II зерн`яткодив. зернятко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зернятко — ЗЕРНЯ́ТКО див. зе́рнятко. Словник української мови у 20 томах
- зернятко — на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко). 1. зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь. — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч би тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Фразеологічний словник української мови
- зернятко — Зе́рнятко, -ка, -ку; -нятка, -няток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зернятко — ЗЕ́РНЯТКО, розм. ЗЕРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до зе́рня і зерня́. [1 дитина:] Були у полі, Та ниви голі, Ні колосочка, Ані зернятка: Все позбирали Птахи, звірятка (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- зернятко — Зерня, -няти с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). см. скраколь 3. Вх. Уг. Словник української мови Грінченка