зернятко
ЗЕ́РНЯТКО, розм. ЗЕРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до зе́рня і зерня́.
[1 дитина:] Були у полі, Та ниви голі, Ні колосочка, Ані зернятка: Все позбирали Птахи, звірятка (Олесь, Вибр., 1958, 437);
Коли їла [Маланка] яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні (Коцюб., II, 1955, 25);
Пожвавішав Ласун тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч, ягоди, зернятка (Сміл., Сашко, 1957, 125);
В клітинах зародкового шару [шкіри] знаходяться коричневі крупинки, зернятка красильної речовини (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 10);
Він уже тішив себе надією, що в серці хлопця йому вдалося посіяти зернятко, з якого могло вирости примирення (Петльов., Хотинці, 1949, 156);
Приймала (тітка) їх чемно, без образливого в їх становищі здивування, але й без зернятка співчуття (Вільде, Сестри.., 1958, 455);
*У порівн. Голівка його була така малесечка, як зернятко (Вовчок, І, 1955, 232).
◊ На ма́кове зе́рня́тко див. ма́ковий.
ЗЕРНЯ́ТКО див. зе́рнятко.
Значення в інших словниках
- зернятко — зе́рня́тко іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- зернятко — див. ядро Словник синонімів Вусика
- зернятко — I з`ерняткорозм. зернятко, -а, с. Зменш.-пестл. до зерня і зерня. II зерн`яткодив. зернятко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зернятко — ЗЕРНЯ́ТКО див. зе́рнятко. Словник української мови у 20 томах
- зернятко — на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко). 1. зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь. — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч би тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Фразеологічний словник української мови
- зернятко — Зе́рнятко, -ка, -ку; -нятка, -няток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зернятко — Зерня, -няти с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). см. скраколь 3. Вх. Уг. Словник української мови Грінченка