1. Словник української мови в 11 томах

зернятковий

ЗЕ́РНЯТКОВИЙ, а, е. Який має зернятка, насіння в своїх плодах.

Сіянці зерняткових порід Мічурін через рік розсаджував на більші віддалі (Юним мічур.., 1955, 54);

// у знач. ім. зе́рняткові, вих, мн. Рослини, плоди яких мають зернятка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зернятковий — зе́рня́тковий прикметник зе́рнятковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зернятковий — -а, -е. Який має зернятка, насіння у своїх плодах. || у знач. ім. зерняткові, -вих, мн. Рослини, плоди яких мають зернятка. Великий тлумачний словник сучасної мови