зирк

зирк

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зирк — присудк. сл., розм. 1》 Уживається за знач. зиркнути. 2》 Уживається для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зирк — Зирк, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зирк — ЗИРК, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. зи́ркнути. За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  4. зирк — Зирк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27. Словник української мови Грінченка