зирк

присудк. сл., розм.

1》 Уживається за знач. зиркнути.

2》 Уживається для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зирк — зирк присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. зирк — Зирк, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зирк — ЗИРК, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. зи́ркнути. За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  4. зирк — Зирк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27. Словник української мови Грінченка