1. Орфографічний словник української мови

злостивий

злости́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злостивий — Злосливий, ЗЛИЙ; сердитий, роздратований; (вітер) шалений, лютий. Словник синонімів Караванського
  2. злостивий — див. злий; сердитий Словник синонімів Вусика
  3. злостивий — -а, -е. 1》 Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). || Сердитий, роздратований. || Хижий, лютий (про тварин). 2》 Який виражає зло, злість. Злостивий усміх. 3》 Сповнений зла, злорадства, злості. Злостива фантазія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злостивий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. злостивий — ЗЛОСТИ́ВИЙ, а, е. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). — Тьху, який ти [Хомо] дурний, злостивий,— поганий! — зневажливо сказала дівчина й пішла, залишивши його самого в саду (Горький, II, перекл. Словник української мови в 11 томах