1. Великий тлумачний словник сучасної мови

злостивий

злости́вий

-а, -е.

1》 Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; злий (у 1 знач.).

|| Сердитий, роздратований.

|| Хижий, лютий (про тварин).

2》 Який виражає зло, злість. Злостивий усміх.

3》 Сповнений зла, злорадства, злості. Злостива фантазія.

|| Пройнятий злою насмішкою. Злостиве слово.

4》 Який має високий ступінь вияву міри, якості, дії; шалений, лютий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злостивий — злости́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злостивий — Злосливий, ЗЛИЙ; сердитий, роздратований; (вітер) шалений, лютий. Словник синонімів Караванського
  3. злостивий — див. злий; сердитий Словник синонімів Вусика
  4. злостивий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. злостивий — ЗЛОСТИ́ВИЙ, а, е. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). — Тьху, який ти [Хомо] дурний, злостивий,— поганий! — зневажливо сказала дівчина й пішла, залишивши його самого в саду (Горький, II, перекл. Словник української мови в 11 томах