1. Орфографічний словник української мови

злукавнувати

злука́внувати

дієслово доконаного виду

злукавити

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злукавнувати — -ую, -уєш, док., рідко. Те саме, що злукавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злукавнувати — ЗЛУКА́ВНУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Те саме, що злука́вити. Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю (Кв.-Осн., II, 1956, 68). Словник української мови в 11 томах
  3. злукавнувати — Злукавнувати, -ную, -єш гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72. Словник української мови Грінченка