злукавнувати
злука́внувати
-ую, -уєш, док., рідко.
Те саме, що злукавити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злукавнувати — злука́внувати дієслово доконаного виду злукавити рідко Орфографічний словник української мови
- злукавнувати — ЗЛУКА́ВНУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Те саме, що злука́вити. Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю (Кв.-Осн., II, 1956, 68). Словник української мови в 11 томах
- злукавнувати — Злукавнувати, -ную, -єш гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72. Словник української мови Грінченка