злічити
злічи́ти 1
дієслово доконаного виду
порахувати
злічи́ти 2
дієслово доконаного виду
вилікувати
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злічити — I див. злічувати I. II див. злічувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злічити — не лі́чено (не злі́чено) кого, чого, нар.-поет. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. (Чабан:) А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко); Добре тому Башкиреві, на весь повіт добре!... Фразеологічний словник української мови
- злічити — РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. Словник синонімів української мови
- злічити — ЗЛІЧИ́ТИ¹ див. злі́чувати¹. ЗЛІЧИ́ТИ² див. злі́чувати². Словник української мови в 11 томах
- злічити — Злічити, -ся см. злічувати, -ся. Словник української мови Грінченка