змовник

змо́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовник — -а, ч. Співучасник змови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. змовник — ЗМО́ВНИК, а, ч. Співучасник змови. [Воронін:] Пригадайте, які події сталися недавно. Лише яких-небудь три місяці тому викрита зграя небезпечних змовників (Лев. Словник української мови в 11 томах