змовник

змо́вник

-а, ч.

Співучасник змови.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовник — змо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. змовник — ЗМО́ВНИК, а, ч. Співучасник змови. [Воронін:] Пригадайте, які події сталися недавно. Лише яких-небудь три місяці тому викрита зграя небезпечних змовників (Лев. Словник української мови в 11 томах