змовництво

змо́вництво

-а, с.

Таємна угода, зговір змовників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовництво — змо́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. змовництво — ЗМО́ВНИЦТВО, а, с. Таємна угода, зговір змовників. Традиції бланкізму, змовництва страшенно сильні у народовольців, до того сильні, що вони не можуть собі уявити політичної боротьби інакше, як у формі політичної змови (Ленін, 2, 1948, 303). Словник української мови в 11 томах