змовництво
ЗМО́ВНИЦТВО, а, с. Таємна угода, зговір змовників.
Традиції бланкізму, змовництва страшенно сильні у народовольців, до того сильні, що вони не можуть собі уявити політичної боротьби інакше, як у формі політичної змови (Ленін, 2, 1948, 303).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змовництво — змо́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- змовництво — -а, с. Таємна угода, зговір змовників. Великий тлумачний словник сучасної мови