знайомець

знайо́мець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знайомець — -мця, ч., розм. Знайома людина; прот. незнайомець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знайомець — ЗНАЙО́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Знайома людина; протилежне незнайомець. Михайло подружився з сім’єю Свистьольників, з бабусею; знайшлися й інші знайомці в селі (Збан., Сеспель, 1961, 387); Линув зненацька дощ, .. Словник української мови в 11 томах