знайомець
знайо́мець
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знайомець — -мця, ч., розм. Знайома людина; прот. незнайомець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знайомець — ЗНАЙО́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Знайома людина; протилежне незнайомець. Михайло подружився з сім’єю Свистьольників, з бабусею; знайшлися й інші знайомці в селі (Збан., Сеспель, 1961, 387); Линув зненацька дощ, .. Словник української мови в 11 томах