знаменувати

знаменува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаменувати — Те саме, що хрестити 4 Словник церковно-обрядової термінології
  2. знаменувати — -ує, недок., перех., також зі сл. собою, книжн. Свідчити про що-небудь, означати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знаменувати — хохл. (знаменовать) визначати значити, визначувати, визначати, визначити, повизначувати, повизначати, зазначувати, зазначати, зазначити, позазначувати, означувати, означати, означити, поозначувати, позначувати, позначати, позначити, доводити, довести... Словник чужослів Павло Штепа
  4. знаменувати — ЗНАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., також із сл. собою, книжн. Свідчити про що-небудь, означати щось. 19-те лютого 1861 року знаменує собою початок нової, буржуазної, Росії, що виростала з кріпосницької епохи (Ленін, 17, 1949, 91)... Словник української мови в 11 томах