1. Орфографічний словник української мови

значківець

значкі́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значківець — ЗНАЧКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто заслужив, одержав право на носіння певного значка (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах