знеохочений

Значення в інших словниках

1. знеохочений — Знеохо́чений. Дієприкм. від знеохотитися. Я вчора вернула з комерсу дуже знеохочена. Певно, причинилося до того і те, що я була вже цілу зиму розстроєна — а відтак, як на таку душу упаде щось грубше, воно зараз двічі відчувається (Коб., Листи, 30, 295). Українська літературна мова на Буковині
2. знеохочений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знеохотити. 2》 у знач. прикм.Який знеохотився, втратив бажання, цікавість до чого-небудь. || Який виражає небажання, байдужість, незацікавленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знеохочений — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
4. знеохочений — Знеохо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. знеохочений — ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеохо́тити. По якімсь часі, знеохочений бідою, Камінський поїхав до Львова (Фр., XVI, 1955, 225). 2. у знач. прикм. Який знеохотився, втратив бажання, цікавість до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах