знуджений

зну́джений

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знуджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1). 2》 у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце. || Який виражає нудьгу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знуджений — ЗНУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зну́ди́ти 1. Змордований вічною блуканиною, знуджений полохливістю всього живучого.., шкандибає по курній дорозі Хо, підпираючись довгим костуром (Коцюб., І, 1955, 172); Андрійко збудився. Словник української мови в 11 томах