знуджений

зну́джений

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1).

2》 у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце.

|| Який виражає нудьгу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знуджений — зну́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. знуджений — ЗНУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зну́ди́ти 1. Змордований вічною блуканиною, знуджений полохливістю всього живучого.., шкандибає по курній дорозі Хо, підпираючись довгим костуром (Коцюб., І, 1955, 172); Андрійко збудився. Словник української мови в 11 томах