знуджений
зну́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1).
2》 у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце.
|| Який виражає нудьгу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знуджений — зну́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- знуджений — ЗНУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зну́ди́ти 1. Змордований вічною блуканиною, знуджений полохливістю всього живучого.., шкандибає по курній дорозі Хо, підпираючись довгим костуром (Коцюб., І, 1955, 172); Андрійко збудився. Словник української мови в 11 томах