зобов'язаний

зобов'я́заний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобов'язаний — [зобовйазанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. зобов'язаний — -а, -е. 1》 з інфін. Який повинен виконувати певні обов'язки. 2》 кому – чому. Який одержав, досяг чогось завдяки кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зобов'язаний — ПОВИ́НЕН (ПОВИ́ННИЙ) присудк. сл. (має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість), МА́Є, МУ́СИТЬ, ЗОБОВ'Я́ЗАНИЙ, ОБОВ'Я́ЗАНИЙ заст. (при вираженні необхідності через певні обставини робити щось, бути якимсь). Словник синонімів української мови