зобов'язання
зобов'я́зання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зобов'язання — [зобовйазан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- зобов'язання — -я, с. 1》 Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2》 Грошовий позичковий документ. Безвідкличне зобов'язання — зобов'язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Зобов'язання — Запропонована дія чи наказ; обіцянка, клятва вірности, масон бере зобов'язання (а не приносить клятву), що не порушить свої обіцянки. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- зобов'язання — рос. обязательства оформлені договором відносини, коли одна із договірних сторін зобов'язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій. Eкономічна енциклопедія