зобов'язання

рос. обязательства

оформлені договором відносини, коли одна із договірних сторін зобов'язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобов'язання — [зобовйазан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  2. зобов'язання — зобов'я́зання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. зобов'язання — -я, с. 1》 Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2》 Грошовий позичковий документ. Безвідкличне зобов'язання — зобов'язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Зобов'язання — Запропонована дія чи наказ; обіцянка, клятва вірности, масон бере зобов'язання (а не приносить клятву), що не порушить свої обіцянки. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків