зобов'язання
зобов'я́зання
-я, с.
1》 Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані.
2》 Грошовий позичковий документ.
Безвідкличне зобов'язання — зобов'язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора.
Безстрокове зобов'язання — зобов'язання векселедавця, за яким вимога може бути пред'явлена у будь-який час.
Безумовне зобов'язання — а) зобов'язання банку надати певний кредит за обумовленою ставкою; б) зобов'язання, що його потрібно обов'язково виконати.
Боргове зобов'язання — документ, що його позичальник видає кредиторові, отримуючи позику.
Гарантійне зобов'язання — зобов'язання, що його видає кредиторові гарант для забезпечення вчасної сплати кредиту.
Державні боргові зобов'язання — державні цінні папери, облігації, які засвідчують відносини позики, в яких боржником виступає держава, органи державної влади та управління.
Державні скарбничі зобов'язання — розміщувані на добровільних засадах державні цінні папери на пред'явника, які засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету.
Довготермінове зобов'язання — зобов'язання, що погашається, задовольняється через рік.
Договірні зобов'язання — зобов'язання сторін, зафіксовані у договорі між ними.
Заставне зобов'язання — зобов'язання, забезпечене заставленим майном.
Кореальне зобов'язання — солідарне зобов'язання, відповідальність за виконання якого покладається в цілому на всіх, хто відповідає по зобов'язанню, і на кожного з них зокрема.
Короткотермінове зобов'язання — зобов'язання, що його необхідно задовольнити, оплатити протягом одного операційного дня або протягом року.
Пайове зобов'язання — зобов'язання за участю кількох кредиторів або кількох боржників.
Податкове зобов'язання — загальна сума податку, нарахована платником податку за звітний період.
Часткове зобов'язання — зобов'язання за участю кількох боржників і кредиторів.
Значення в інших словниках
- зобов'язання — зобов'я́зання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зобов'язання — [зобовйазан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- Зобов'язання — Запропонована дія чи наказ; обіцянка, клятва вірности, масон бере зобов'язання (а не приносить клятву), що не порушить свої обіцянки. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- зобов'язання — рос. обязательства оформлені договором відносини, коли одна із договірних сторін зобов'язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій. Eкономічна енциклопедія