1. Орфографічний словник української мови

зозла

зо́зла

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зозла — присл., розм. Розізлившись, зле, сердито. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зозла — Зо́зла, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зозла — ЗО́ЗЛА, присл., розм. Розізлившись, зле, сердито. Калашник махнув рукою й зозла, мов вони були всьому виною, дуже хряпнув дверима й, розлютований, пішов до хати (Епік, Тв., 1958, 398); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. зозла — Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933. Словник української мови Грінченка