1. Орфографічний словник української мови

зозульник

зозу́льник

іменник чоловічого роду, істота

самець зозулі

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зозульник — -а, ч., рідко. Те саме, що зозуль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зозульник — ЗОЗУ́ЛЬНИК² , у, ч. Те саме, що гри́цики. З лікувальною метою в народі використовують усю надземну частину зозульнику як кровоспинний засіб, при захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, хворобах легень (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. зозульник — ЗОЗУ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що зо́зуль. Згадала я зозульників дурних.. Як кукувала я — за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх… (Гл., І, 1951, 134). Словник української мови в 11 томах